Виховні заходи

Свято пісні

Ведучий. Добрий день вам, люди,

                 В нашій світлій хаті.

                 Ми гостей найкращих

                 Раді зустрічати!

Ведучий. Добрим, щирим словом,

                 Ласкою, привітом!

                 Хай лунає дзвінко

                 Пісня розмаїта!

Ведучий. Від Дніпра до Тиси,

                 По всій Україні

                 Всміхнена й щаслива

                 Пісня наша лине!

Ведучий. Немов чарівний самоцвіт,

                 Повний блиску і принади,

                 Палає пісня з давніх літ –

                 Надія і розрада.

                  Хто цю пісню збереже,

                  Її у серці плекать буде,-

                  Скарби найбільші той знайде,

                 Які лиш можуть мати люди.

Ведучий. Є край, де найкращі у світі пісні,

                 І цвітом чарує калина,

                 Де сонечко вперше всміхнулось тобі,

                 Це дім твій – твоя Україна.

         

        ( пісня  «Як було на Україні» )

Ведучий. Вітаємо всіх присутніх на нашому незвичайному святі, приурочено-

                 му пісні. Пісня… Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це    

                 безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надія-

                 ми, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне вес-

                  нянями дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, ма-

                 теринськими теплими долонями.

Ведучий. Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі поко-

                ління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік.

                 Так нам від Бога дано, про що йдеться в легенді.

Ведучий. Пісні живуть поруч з людиною вже багато тисячоліть. Вони – бар-

                 висті та різноликі: лагідні, урочисті, спокійні й запальні, сумні й

                 жартівливі.

           (пісня   «Зелен клен»   )

Ведучий. Усі пісні – сучасні й класичні – мають коріння у народній творчос-

                  ті, увібрали її мудрість, традиції, мелодії і наспіви.

Ведучий. З народного напившись джерела,

                 Як із Дніпра бере веселка воду,

                  О рідна пісне, знову ти прийшла

                  До матері й до батька – до народу.

                  О пісне! Від народу кров і плоть

                  Ти узяла, щоб лиш йому служити,

                  Тебе ніхто не може побороть,

                   Бо вільний дух твій – правдою повитий.

Ведучий. Якщо немає пісні на вустах, тоді на них сідає туга, жаль та страх.

                 Коли у стародавні часи в печері мама заколисувала свого малюка,

                 вона й гадки не мала, що започатковує дуже важливий і популяр-

                 ний вид музичного мистецтва. С тих пір над колискою схилялася

                 матір.

                 Свої думи, свої мрії вона виливала у рядки журливої ніжної пісні.

                 Ця пісня на все життя вкарбується у дитячу пам’ять. З глибин віків

                 Дійшли до нас хвилюючі колискові пісні

                                    ( дівчинка в ролі мами заколисує дитину)

 Ведучий.  Колискова пісня, колискова-

                    То найперша материнська мова.

                   Пахне вона м’ятою і цвітом,

                   Чебрецевим і суничним літом.

                    Пахне молоком і споришами…

                    Скільки в ній ласкавості і шани,

                    Скільки в ній тривожності людської,

                     І надій, і сивини гіркої…

                   Колискова пісня, колискова –

                    То солодка материнська мова.

        ( пісня «Колискова»       )

Ведучий. Підростають діти, але пісня не залишає їх. Починається гра. А де

                 танець, там і пісня.

                 (  Танець)

Ведучий. Нелегка доля у нашої пісні. У всі часи пісня була частиною

                 людського життя.

      

Ведучий. Українська пісне, вимита сльозами,

                  Висушена вітром у краї чужім,

                  Українська пісне, ти прийшла шляхами

                  До мойого серця і живеш у нім.

                    

Ведучий. Наші славні запорозькі козаки теж співали пісень. Пісні були і весе-

                 лі, і сумні. Але всі вони славили козацьку силу, відвагу, любов

                 до України.

                 Співали козаки пісень, славили свій край. Та й про них народ теж

                 склав пісні. Із краю у край, із села у село ходили кобзарі і співали 

                 про славних козаків та про їхні невмирущі походи.

     ( пісня «Козацька»      )

Ведучий. Пісня завжди була віддзеркаленням настрою людини і душі народу.

              Людські пісні – найглибша мука,

              Найвища радість на землі!

              Людська душа – тисячозвука,

              В гірськім одбита кришталі.

              І перемога, і жалоба,

               Веселки і грози подоба!

( виходить дівчина-«пісня» )

Пісня.     Хоч сонечко вже притомилось,

                Хоч вітру у садках нема,

                А я літаю легкокрила,

                Весела, радісна, сумна.

                Я скрізь: у сонячнім промінні,

                 В траві зеленій, у ліску,

                У висіянім в грунт насінні,

                В пшеничнім стиглім колоску.

               Я ангельським малим стебельцем

                В душі невинній проросту.

               І разом з вашим добрим серцем

                Ми будем вічно на посту.

   

                Щоб пісня мамина не згасла,

                Співайте, ниви і гаї!

                 По всій чудовій Україні

                Співайте з нами солов’ї!

       ( пісня  Рідна хата  )

Ведучий. У чому сила наших пісень? Чому український народ у найважчі

                 Часи ніколи не відмовлявся від своєї пісні, розповідається  в

                  Легенді «Про сумні й веселі співанки».

                …Жили колись чоловік та жінка, тяжко їм було, бо мали повну

                хату маленьких дітей, а землиці – на заячий скік. Гарували і в день,

                 і вночі аби не вмерти з голоду, але всі в родині любили співати.

                 Одного дня померла бідна жінка. Крайня біда присіла чоловіка, і в

                  хаті вже не чути було веселих співанок – лише сумні. А в сусідстві

                  жив великий пан. Якось прийшов  до бідного, поклав торбу з

                  грішми на лаву і питає: «Скільки в тебе дітей?»- «Десятеро».-

                  «А чи забагато, чоловіче, на твої маєтки? Відпусти мені одну дити-

                 ну, і я дам тобі за неї торбу грошей». Бідний скликав дітей і каже:

                 «Пан дає торбу грошей за одного з вас. Хто піде до нього? Там бу-

                 де їсти калачі, а спати на перинах». Діти гірко заплакали. «Жоден

                 не хоче йти до вас, пане», - сказав бідний чоловік. Пан задумався.

                 «Тоді я даю торбу грошей, аби ви більше не співали. Я не можу

                спати через ваші співанки».- «Най буде так»,- і бідний забрав гроші.

                 Багач пішов до дому. Всі мовчали. І раптом один хлопчина заспівав 

                 так, що у всіх закрутилися сльози в очах. Бідний схопив торбу з

                  грішми і побіг до пана. Кинув торбу йому на стіл і сказав: «Я не

                продаю, пане, ні співанок, ні дітей!» І в бідній хаті далі було чути

                пісні сумні та веселі.

                  Нікому і ніколи не вдасться заглушити українську пісню. Вона як

                 душа, вічна.

                ( Виступ родини )

Ведучий. У народі говорять, що у доброї, вихованої людини завжди є потяг

                 До прекрасного і до пісні теж. Всіх пісень, що склав народний

                 геній, неможливо переспівати..

Ведучий. Є край, де найкращі у світі пісні,

                 І цвітом чарує калина,

                 Де сонечко вперше всміхнулося тобі,

                  Це дім твій – твоя Україна.

                 Краю мій коханий,

                 Щире твоє слово,

                 Небо твоє ніжно-голубе,

                 Рідна Україна, земле колискова,

                 Обнімаю піснею тебе!

Ведучий. Нехай завжди з нами буде рідна пісня, нехай збереже вона тепло    

                 наших сердець, наше життя, нехай робить усіх душевнішими,

                 красивішими у своїх почуттях, підносить нашу національну і

                 людську гідність.

Ведучий. Ну де ще є така чарівна пісня,

                 Серед яких на світі славних мов?

                То серце від журби неначе стисне,

                А то навіє радість і любов.

 ( Виступ танцювального колективу)

Ведучий. Пісня – це маленька криничка живої води. Не поспішайте її 

                 Переступити. Зупиніться і розважливи вдивіться в її глибочінь,

                може побачите благородний лицарський образ свого предка, кра-

                су свого сучасника й духовну вроду нащадків. І хай широка світо-

                 ва слава рідної пісні, отой її дорогий вогник, зігрівши всю землю,

                 повертається до тебе – її спадкоємця.

Ведучий. Хай вічно лунає пісня над Україною. Нехай пророчими стануть

                  слова великого генія українського народу Т.Г.Шевченка.

                 Наша дума, наша пісня

                 Не вмре, не загине,

                 От де, люди, наша слава,

                 Слава Україні!

      ( пісня «Давайте, браття заспіваєм!»)

  Багата скарбничка народу

(Оленка-десятикласниця, що приїхала з молодшою сестрою Марією до бабусі у село на канікули)

(Оленка біля дзеркала одягається.)

Марія. Оленко, ну Оленко…

Оленка. Чого тобі?

Марія. Пограйся зі мною, мені нудно.

Оленка. Я тобі що нянька?! Ти вже не маленька, сама себе розважай.

Марія. Як я себе розважатиму, як тут комп’ютера немає, а телевізор тільки два канали показує –набридло.

Оленка.  Ну а я що можу зробити? Візьми книжку яку почитай.

Марія. Та ти що з дуба впала, яка книжка, я ж покоління 21 ст. – часу інтернету,- ми книжок не читаємо.

Оленка. Тобі ж гірше. Не хочеш читати – візьми в хаті поприбирай. Подвійна користь буде: себе займеш і бабусі допоможеш.

Марія. От порадила! Сама на гульки збирається, а я прибирати мушу. Краще б я вдома на ці канікули залишилася, дома хоч інтернет, телик, сусідка Даша. Оленко, а візьми мене з собою.

Оленка. Таке придумала, у нас у компанії всі дорослі. Що тобі з нами робити, дорослі балачки слухати?

Марія. Ну так, ти просто не хочеш , щоб я потім бабусі розказала, що ви там дурницями займаєтесь.

Оленка. Що? Що ти верзеш, у нас ніхто дурницями не займається.

Марія. Так-так , я вас знаю, і все бабусі розкажу, якщо мене не візьмеш.

Оленка. Ах ти ж чортенятко мале, я тобі зараз дам.

                     (Бігають навколо столу. Оленка впіймала Марію.)

Марія. Пусти, пусти, все одно бабусі розкажу, і вона тебе гуляти не впустить.

Оленка. А йди-но сюди, посидь трохи ось тут, охолонь і подумай, як себе слід вести.

Марія. Випусти мене, чуєш, випусти, бо двері виламаю.

Оленка. Ну-ну ламай. А там темно, страшно, ще миші повилазять, пальчики тобі повідкушують.

Марія. Ха-ха-ха, а я світло включила, і зовсім тут не страшно, і ніяких мишей немає.

Оленка. Боже, ну й дитина! Бісеня мале. Ну що з нею робити? Як оце її саму залишити? І бабуся, як на зло, сьогодні у лікарні на чергуванні. Вже три роки як на пенсію вийшла, а все одно роботу не полишає, інші мріють про відпочинок, а вона… Щось Марія затихла. Ей, мала, ти там не заснула?! Дивна тиша. Ну, добре, виходь, я вже не серджуся, давай миритися.

Марія. Зараз, почекай.

Оленка. Не зрозуміла… так вона каже, коли сидить в інтернеті, я відкрила двері, виходь.

Марія. Та чую вже, зачекай.

Оленка. Та що ти там робиш?

Марія. Глянь, яка гарна, допоможи її витягти.

Оленка. Ти здуріла, нащо тобі ця скриня здалася, пішли звідси.

Марія. Ні, я без неї не вийду звідси.

Оленка. Та що ти вигадала? Що в цій скрині такого?

Марія. Ти ж хотіла, щоб я чимось зайнялася, от я собі і всім присутнім заняття знайшла.

   (Двоє витягують скриню.)

Дерев’яна наша скриня

В хаті справжня господиня.

Наша скриня всіх взуває

Наша скриня й зодягає.

 В дерев’яній нашій скрині

Є намисто старовинне.

Голки є. Є і наперсток.

Є маленький срібний хрестик.

          Рушники у нашій скрині

          Мов птахи,- зелені й сині.

         Плахта є, є і запаска -

         Теж з бабусиної ласки.

В нашій скрині дерев’яній

Скатертина є прадавня.

Скатертина ця прадавня -

Про бабусю пам’ять славна.

Протягом століть скриня на Україні була у великій пошані. Сюди складали одяг, рушники, прикраси, полотно. Її господарі ставили на видному місці. Тож загляньмо у нашу скриню і подивимось – що там?

(Відкриває скриню)

-         Дивіться, що це? Р у ш н и к.

Яка скриня могла бути без вишитих рушників?наші бабусі, прабабусі сіяли льон, коноплі, потім їх брали, нитки сукали,пряли, білили –вибілювали поотно, вишивали, пряли, ткали. У кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками.

Від сивої давнини і до наших днів, у радості і в горі , рушник- невід’ємна частина нашого побуту, його можна порівняти з піснею. Без нього неможливе народження ,одруження, зустріч гостей. В Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Коли син вирушав в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха.

 ( Дівчина з вишивкою)

Я в садочку сиділа, рушник вишивала,

Мені ружа світила і шить помагала.

Сюди-туди голка, сюди-туди нитка,

Отут буде листя, отут буде квітка.

Я в садочку сиділа, рушник вишивала,

Мені півні співали і шить помагали.

Сюди-туди голка, сюди-туди нитка,

Отут буде гребінь, а отут – борідка.

Я в садочку сиділа, рушник вишивала,

Вгорі вишня висіла і шить помагала.

Сюди-туди голка, сюди-туди нитка,

Отут буде хвостик, а отут –ягідка.

  ( Пісня про рушник)

-         А погляньте, що це ? С о р о ч к а. Довгими зимовими вечорами вишивали дівчата не тільки рушники, а й сорочки. Коли син вирушав в далеку дорогу, то вона служила йому оберегом : оберігала від злого і недоброго.

        Сорочки вишивали червоними і чорними нитками. Червоне – то радість, а чорне – то печаль. У багатьох із нас вишиті сорочки, які вишивали наші мами.

    ( Пісня про сорочку)

-         А ось яка красива хустка у скрині! Вона з давніх-давен була улюбленим головним убором української жінки.

                                        На ній і гроно , і пелюстка,

                                        І небо, й райдуги на ній…

                                        Мов берегиня вроди хустка

                                        Здавен у нашій стороні.

                                        Та – нареченим на щастя,

                                        Та – на добро матерям,

                                         Вічний дарунок – хустка квітчаста

                                        Знана стежкам і вітрам.

                                        Веселі ви чи сумовиті,

                                        На схилах Ворскли чи Дінця –

                                        Нема таких жінок у світі,

                                       Котрим вона не до лиця.

-         Вишиті хустки в Україні були білого кольору. Колись їх вишивали шовком, сріблом, золотом. Якщо нитками, то більше – рожевими. Трапляється і чорний колір.

-              Будь-який обряд не обходиться без хустки. На народини приходять родичі з хлібм і хусткою. Хліб – символ добробуту, а хустка – оберіг дитини і матері від злих сил. Хустка фігурує і у весільному обряді. Нею покривають молоду і вона зберігається потім усе життя.

-               Сидячи над сорочкою чи хусткою протягом кількох днів чи тижнів, дівчина чи жінка багато передумували про того, хто її носитиме, про нього і своє життя. Тому ці вироби мають символічне значення : їх дарують не будь-кому, а близькій людині.

       ( Пісня про хустку)

-         Поглянемо, що ще є тут? В і н о ч о к.

Віночок – символ добра і надії. Є вінок лавровий, його одягали на голови переможців. Є терновий вінок –символ страждання. А ще є вінок український. Він символізує молодість і кохання, може визначити долю. Весільний вінок одягають тільки раз – на весілля.а ще мені бабуся розповідала, що дівочий віночок обов’язково має бути з живих квітів. Усі вони мають цілющі властивості. Такий вінок захистить від різних хвороб, згубного ока, недоброго духу.

-         А ще в нашій скрині є барвінок – символ краси. Він – захисник. Його вішають  над дверима і вікнами, щоб злі духи не проникали в дім.

-         У нашій скрині є вербові котики, їх освячують у Вербну неділю і зберігають як оберіг від грому.

-         А це – пучок колосків. Їх ще називають дідух. На Святий вечір його ставили біля столу, за яким вечеряли.

-         Біля кожної хати в Україні завжди цвіли мальви , а далі – калина, верба, тополя – одвічні символи України. Тому калину можна побачити і на вишитому рушнику чи на с орочці. Про неї  відомо багато легенд, віршів.

           (Легенда, вірш про калину)

-         Калина оспівана в багатьох творах великих поетів.Дуже любив її Т. Шевченко. В Кирилівці, де стояла хата поета, і досі росте величезний кущ калини. Кобзар згадує калину у своїх творах 365 р.

-         А ще у скрині зберігали ось цю книгу – Біблію. Це священна книга християнства і складається вона з двох частин :Старого і Нового Завіту.

-         А ось « Кобзар» Т. Шевченка. Виявляється, наші бабусі знали про нього багато. Вони любили його вірші, як і ми.

      ( Вірш, пісня)

Україна – велика і багата, і прекрасна країна. Щоб бути справжніми синами і доньками, треба її любити, знати і шанувати її традиції, закони і символи.

       Ось і завершується наша подорож. А як відомо, з неї ми щось привозимо додому Тому перевіримо, чи запам’ятали ви щось для себе.

                              В і к т о р и н а

1.     Найвища гора України? ( Говерла)

2.     Ім’я першого київського князя. ( Кий)

3.     Якого князя називали Мудрий ? ( Ярослава)

4.     Хто охрестив Русь? (Володимир)

5.     Місто, яке було першою столицею України.( Харків)

6.     Тварина,яка є символом Львова. ( Лев)

7.     Столиця нашої України . ( Київ)

8.     Яка мова є державною в Україні. ( Українська)

9.     Хто є автором музики гімну « Ще не вмерла Україна» .( М. Вербицький)

10. Хто автор слів гімну? ( П. Чубинський)

11.Як називали козацьку державу?( Запорізька Січ)

12.Перед ким держава відповідає за свою діяльність? ( Народом).

13.У якому році було проголошено Незалежність України? ( 1991 р.)

14.Як називається Основний Закон України? ( Конституція)

15.Коли вона була прийнята? (28. О6. 1996 р.)

16.Чемпіони з боксу…

17.Найвидатніший поет укр.. народу (Т. Шевченко).

18.Ім’я руської княгині- християнки .( Ольга)

19. Розшифруйте абревіатуру – УПА.

20. Якими віршованими рядками починається « Кобзар»? ( Реве та стогне…)

21.Які дерева є символами нашої держави?

З а в д а н н я « З’ є д н а й т е   п р и с л і в ’я»

 

1.     Де рідний край,                        не так світить сонце

2.     У чужій сторонці                      умій за неї постояти

3.     Навіть у птахів                           немає народу

4.     Батьківщина – мати,               там і під ялинкою рай

5.     Без мови…                                 є батьківщина.

6.     Кожний край має                     свій звичай.

Ось і закінчилося наше свято , але не закривається ніколи багата скарбничка народу, з якої ми постійно будемо черпати мудрість, любов до рідної землі, народу. Тільки знаючи традиції, звичаї, родинні обереги укр.. народу, ми зможемо прославляти свою родину, свою школу, своє село, свою Україну.

    Отож помолимось до Всевишнього, до Матері Божої ,попросимо благословення. Помолимось за маму і тата, за родину, за мир, за здоров’я, за Україну. ( Виховні години 7 кл. с. 8)

                              ( Пісня)

 

Брейн - ринг з української мови для 6 –10 класів

до Міжнародного дня рідної мови

«Вчіться складно говорити своїм рідним словом»

Мета:

Ø    розширювати і збагачувати знання учнів про мову;

Ø    навчити мислити творчо.

Ø    розвивати уміння аналізувати, синтезувати і систематизувати слова, а також розвивати зв'язне мовлення.

Ø     Виховувати повагу до рідної мови, дружбу, згуртованість, бажання змагатись і перемагати у чесній грі.

Перебіг заходу:

Вступне слово вчителя:

         Доброго  дня, конкурсанти та глядачі! Усім відома істина, що мова — це душа народу, святиня, з якою пов’язане не тільки минуле народу і його сьогодення, а й прийдешні віки.

          Наче з поля чи з лугівки,

У розповні літа

Чую голос перепілки

З чебреців чи жита.

То говорить поле хлібне,

Луг, трава шовкова…

Найдзвінкіше слово рідне,

Найрідніша мова

                     М. Сингаївський   

21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, винятковість його в тому, що кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.

У Святому письмі сказано: «Спочатку було Слово». Тож мова має божественне походження, вона подарована людям як вище благо.

Ми зібралися в цій залі, щоб ще раз переконатися в тому, що учні нашої школи люблять і шанують рідну мову. А зробимо  це у формі брейн-рингу між командами 6-10 класів. Привітайте учасників!

 Правила гри такі: 2 команди по 5 осіб беруть участь у різноманітних конкурсах, застосовуючи своє знання граматики української мови, поезії, фольклору тощо. Під час гри учасники виявляють рівень своєї загальної ерудиції, творчі здібності й уміння працювати в команді.

Переможе та команда, яка дасть більше правильних відповідей на поставлені питання та краще впорається з усіма завданнями.

А судити поєдинок команд буде шановне журі у складі:

голова журі –

члени журі:

Для початку познайомимося з командами.

Перша команда « Я – українець»

Учасники:

Капітан команди –

Друга команда «Я – патріот»

Учасники:

Капітан команди-

Ми оголошуємо перший конкурс

1.  Конкурс  «Розминка» (12 балів)

 Це конкурс, де ви зможете продемонструвати свої знання  з рідної мови . По черзі кожній команді я буду читати запитання з мови, а ви, порадившись 5 секунд, маєте дати відповідь.

Кожна правильна відповідь принесе команді 1 бал. Всього – 12 питань з мови.

Запитання для першої команди

o   Скільки букв в українському алфавіті? (33)

o   Які знаки в українській мові не є розділовими? ( Дефіс, апостроф)

o   Перекладіть українською мовою слово «торжественное мероприятие» (урочистий захід)

o   Що означає фразеологізм «Решетом воду міряти» ( вести пусту розмову)

o   Чи потрібен апостроф у слові верф’яний?

o   Визначте рід іменника ШИНПАНЗЕ (чоловічий)

o   Назвіть одним словом іншомовного походження:

o   Масове інфекційне захворювання. (Епідемія)

o   Музичний супровід. (Акомпанемент)

o   Людина, яка знає багато мов. (Поліглот)

o   Розмова двох осіб. (Діалог)

o   Домашній учитель. (Репетитор)

o   Музичний ансамбль із чотирьох виконавців. (Квартет)

Запитання для другої команди

o   Скільки звуків в українській мові? (38)

o   Скільки частин мови в українській мові? (10)

o   З яких літер в українській мові не починаються слова? (Ь, И)

o   До якого роду належить іменник СИРОТА? (Спільного)

o   Чи ставиться апостроф у слові ТЬМЯНИЙ? (Ні)

o   Що означає фразеологізм «топтати ряст»? (жити, ходити по землі)

o   Назвіть одним словом іншомовного походження:

o   Спір з якогось питання. (Полеміка, дискусія)

o   Документ на постійне відвідування концертів музики. (Абонемент)

o   Умовні знаки для секретного письма. (Шифр)

o   Композиція з кольорового скла. (Вітраж)

o   Територіальний різновид мови. (Діалект)

o   Костюмований бал. (Маскарад)

УЧИТЕЛЬ: Шановне  журі, підсумуйте правильні відповіді першого етапу і оголосіть результати

2. Конкурс «Дуель»

На дуель викликаються по 1 учаснику з команди, учні одного класу. Кожен по черзі отримує завдання, самостійно дає на нього відповідь яка оцінюється в  1 бал

           Запрошую на дуель учнів 6 класів

 «Добери антонім» (по 1 балу за правильну відповідь)

Учасники гри один за одним швидко називають відповідний антонім. У разі затримки відповідає наступний гравець.

Команда 1	Команда 2
Весело – сумно Мороз – спека, тепло Високий – низький Білий – чорний Сміється – плаче Важкий – легкий Цікаво – байдуже Любити – ненавидіти Ворог – друг, приятель   Убогий - багатий	Чисто – брудно Старість – молодість Шкідливий – корисний Сухий – вологий Зло –добро Ліворуч – праворуч Говорити – мовчати Завтра – учора Робочий (день) – святковий, вихідний Боязкий - хоробрий

УЧИТЕЛЬ: Шановне журі, підсумуйте правильні відповіді і оголосіть результати змагання

На дуель запрошуються учні 7 класу

 «Так» чи «Ні»

Ми продовжуємо вивчати  словниковий склад української мови. Кожен з учасників підтверджує або спростовує запропоноване твердження, свою думку аргументуйте

Команда 1	Команда 2
Чи правда, що Борисфен – це давньогрецька назва Дніпра? (Так) Чи правда, що бурмило – це столярський інструмент? (Ні, бурило – це жартівлива назва ведмедя) Чи правда, що кептар – це гуцульський капелюх? (Ні, кептар – це гуцульський верхній одяг без рукавів) Чи правда, що зчалок – це мотузка, призначена для пришвартування човнів (так)	Чи правда,  що хортиця – це самиця хорта, мисливського собаки? (Так) Чи вірите ви, що видноколо – це підзорна труба? (Ні, видноколо – це горизонт, обрій) Чи вірите ви, що цямрина – це гірські луки? (Ні, цямрина – це один ряд колод у колодязному зрубі) Чи правда, що кульга- це той, хто має ваду ноги (Так, той, хто шкандибає)

УЧИТЕЛЬ: Журі підсумовує результати і оголошує їх.

А на дуель запрошуються учні 8 класів

«Скрабл» (4 бали)

 Кожен з учасників команди має набір літер (вони проектуються на дошці)

Завдання учасника: за 30 секунд скласти з літер слово і розтлумачити його   

 (4 бали)

Команда 1	Команда 2
МОРФОЛОГІЯ (О, Л, Р, О, М, Л, Ф, І, О, Г, Я) Морфологія  - це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови.	СИНТАКСИС (С, К, Н, И, С, А, Т, С) Синтаксис - частина мовознавства, що вивчає форми речень і словосполучень.

УЧИТЕЛЬ: Поки журі зараховує бали, ми запрошуємо учнів 9 класу

 «Знавці фразеологізмів»

Перед вами з’являться фразеологізми та варіанти їх тлумачень, вам треба обрати правильне тлумачення. Кожна правильна відповідь – 1 бал

Команда 1	Команда 2
Взяти на баса: Обманювати, насміхатися, підслуховувати чужу розмову, наступити на ногу Світити білками: Розводити багаття, роздивлятися, відчувати небезпеку,посміхатися Писати кренделі ногами: Багато говорити, впевнено ходити, поганий почерк далеко йти Не скупитися на фарби: Бути щедрим, про щось брехати, розповідати про щось детально, змінити зовнішність	Бенеря вхопила: Алкоголізм, сміх, крадіжка, смерть Устромити гнота: Забити цвях, змайструвати щось своїми руками, познайомитися з кимось, показати свою перевагу Не остання спиця в колесі: Важлива справа, підтримка, несподіванка, важлива людина Битий жак: Неприємна людина, весела людина, іноземець, бувала людина

УЧИТЕЛЬ: Журі підсумуйте кількість правильних відповідей і оголосіть результати.

А на дуель запрошуються учні 10 класу

 Конкурс «Редактор»

Кожному з вас по черзі буду зачитувати фразу, а вам треба в ній знайти лексичну помилку і виправити її, повторити фразу без помилки. Кожна правильна відповідь – 1 бал

Команда 1	Команда 2
1)Не сиди на полу (підлозі) 2)Хрустальний світильник ( кришталевий) 3)Я не получаю газет (я не отримую) 4) Шевченко народився у березні місяці (Шевченко народився у березні) 5)Грошовий перевод (грошовий переказ) 6)Тут нема печаті (тут немає печатки) 7) у лікарні є вільна вакансія терапевта (у лікарні є вакансія терапевта)	1)Приймати участь (брати участь) 2) Підписка на газети й журнали (передплата) 3) Більша половина учнів ( більшість учнів) 4) На протязі тижня (протягом тижня) 5) Земельний участок (земельна ділянка) 6) Урок розпочинається у 8 годин (о восьмій годині) 7) Дошка об’яв (дошка оголошень)

УЧИТЕЛЬ: Шановне журі, оголосіть результати Конкурсу «Дуель».

Наступний етап змагань стосується тільки капітанів, просимо вас вийти до трибуни

Конкурс капітанів ( 1слово – 1 бал)

З букв одного слова складіть і запишіть якомога більше нових слів.

ГРАМАТИКА

( рама, грам, мати, рак, гама, ара, Тамара, кит, крига, тара)

УЧИТЕЛЬ: Журі підсумовує кількість складених слів кожним капітаном і оголосить результати

Завершальна частина

Наша мова усім світом  визнана наймилозвучнішою серед мов. Вона переткана й вишита калиною, у ній дзвенить слава запорожців, нею написані невмирущі твори Котляревського, Шевченка, Франка, Карпенка-Карого, Лесі Українки, вона живеш у піснях  народу.

Тож нехай зараз прозвучить пісня. А журі підсумує результати змагань та оголосить переможця.

Звучить українська пісня

Оголошується команда переможців і нагороджується подяками і солодкими призами

УЧИТЕЛЬ: Ось і підійшло до кінця наше мовне змагання. Ви всі показали свої знання, хтось краще, а хтось трошки гірше.

Та пам’ятайте завжди про те, що справжня людина виростає саме з любові до рідного краю, до рідної мови та культури.  Користуйтесь  мовою, плекайте, шануйте цей найдорожчий скарб! Ми бажаємо вам  успіхів у вивченні української мови та літератури, натхнення і наснаги у навчанні!