КВК «Люби й вивчай рідну мову»

Мета: збагачувати знання учнів про значення рідної мови; розвивати творчі здібності, мислення, мовлення; виховувати бажання вивчати і шанувати рідну мову.

Хід заходу

Ведуча. Шановні гості та дорогі діти, сьогодні у нас відбудеться КВК «Люби й вивчай рідну мову». Наші учасники свята позмагаються у знанні рідної української мови.

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

— Отже, зустрічайте представників команд «Мовознавці» і «Дивосвіт».

Вітання команд

«Дивосвіт». Наш девіз: «Чим важче завдання, тим дорожча перемога».

«Мовознавці». Наш девіз: «Хто мову шанує свою, хай переможе в бою».

«Дивосвіт»

Дорогенькі «Мовознавці»,

Щиро вас вітаємо!

Від усього свого серця

Успіху бажаємо.

«Мовознавці»

А «Дивосвіт» щоб трудився

До сьомого поту.

І дістав він нагороду

За свою роботу.

«Дивосвіт»

Солодке слово «перемога»

Нелегко дається,

Хто любить, знає рідну мову,

Тому вона всміхнеться.

«Мовознавці»

Вчіть нашу мову солов’їну

І не зазнавайтесь.

«І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь».

«Дивосвіт»

Тож до бою кличем, друзі,

До мовного бою!

Мово рідна, Україно,

Ми завжди з тобою!

«Мовознавці»

Якщо перемога пройде повз нас,

То з нею ми привітаємо вас.

Тож не затягуйте вітання,

Давайте розпочнем змагання.

Ведуча. Перший конкурс — конкурс капітанів. Я ставитиму запитання, а ви маєте швидко на них відповісти.

1. Визначити види речень за метою висловлювання (по 2 речення).

·         Вивчайте, любіть свою мову, як світло, Вітчизну любіть! (Спон.)

·         Ой, яка чудова українська мова! (Розп.)

·         О слово рідне, що без тебе я? (Пит.)

·         Любий мій синочку, з книгою дружи, рідну мову, синку, завжди бережи! (Спон.)

·          

2. Закінчити прислів’я (по 2 прислів’я).

·         Слово — не горобець, ... (вилетить — не спіймаєш).

·         Гостре словечко... (коле сердечко).

·         Від теплого слова і... (лід розмерзається).

·         Добрим словом мур проб’єш, а... (лихим і в двері не ввійдеш).

·          

3. Пояснити фразеологізми (по 2 фразеологізми).

·         Водити за ніс. Бити байдики.

·         Накивати п’ятами. Набрати води в рот.

·          

Ведуча. Наступний конкурс — відгадування ребусів (по 3 ребуси).

(Проведення конкурсу.)

Ведуча. Наступний конкурс — «Шифрувальники».

Слова в приказках помінялися місцями. Відновіть їх (по 2 приказки)

·         Хто сам приходить, той пізно собі шкодить.

·         З доброго сіна не буде поганої трави.

·         Під камінь вода тече не лежачий.

·         Не люди для людей, а речі для речей.

·          

Ведуча. Наступний конкурс — «Літературний». Домашнє завдання.

Цікавий світ навколо вас розпочинається з казок. А чи знаєте ви їх назви? Ми це зараз і перевіримо. (Зачитуються уривки з українських народних казок. Командам потрібно відгадати назви казок.)

                          (   Інсценізації казок)

Ведуча. Домашнє завдання,  ми послухаємо гумореску. (Виступи учнів.)

Ведуча. Шостий конкурс — «Хто швидко думає — той швидко відповідає».

Я по черзі ставитиму запитання кожній команді. Вона має швидко на нього відповісти (по 2 запитання).

·         Дерево — національний символ України. Його гілки освячують у церквах. Зберігають в оселі для захисту від злих духів. (Верба)

·         Національний символ України. Матері дарують його дітям на щастя, на долю. (Рушник)

·         Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої краси. (Калина)

·         Національний символ, який дівчата одягають на голову в свята. (Віночок)

Ведуча. Сьомий конкурс — «Упізнай слово».

Завдання: відгадати задумані іменники (по 2 слова) за допомогою слів, які мають відношення до них.

·         Круглий, нитки, спиці, киця... (клубок).

·         Ліс, лікар, стовбур, комахи... (дятел).

·         Рот, мова, гострий, м’який... (язик).

·         Розумна, коси, шапка, мудра... (голова).

Ведуча. Останній конкурс — «А чи знаєш ти рядки?».

Кожній команді роздають деформовані рядки з вірша. За 1 хв потрібно перетворити їх на уривок з вірша і виразно прочитати.

Діти складають, виразно читають вірш.

Додатковий матеріал

Кросворд «Рідна мова»

1. Назва найвідомішої збірки Тараса Шевченка. («Кобзар»)

2. Урочиста пісня, державний символ країни. (Гімн)

3. Найбільша річка України. (Дніпро)

4. Основний закон держави. (Конституція)

5. Прізвище видатної української поетеси. (Українка)

6. Прізвище найвідомішого гетьмана України. (Хмельницький)

7. У перекладі це слово означає «вільна людина». (Козак)

8. Столиця України. (Київ)

9. Кущ — народний символ України. (Калина)

Свято української пісні

Свято пісні

Ведучий. Добрий день вам, люди,

                 В нашій світлій хаті.

                 Ми гостей найкращих

                 Раді зустрічати!

Ведучий. Добрим, щирим словом,

                 Ласкою, привітом!

                 Хай лунає дзвінко

                 Пісня розмаїта!

Ведучий. Від Дніпра до Тиси,

                 По всій Україні

                 Всміхнена й щаслива

                 Пісня наша лине!

Ведучий. Немов чарівний самоцвіт,

                 Повний блиску і принади,

                 Палає пісня з давніх літ –

                 Надія і розрада.

                  Хто цю пісню збереже,

                  Її у серці плекать буде,-

                  Скарби найбільші той знайде,

                 Які лиш можуть мати люди.

Ведучий. Є край, де найкращі у світі пісні,

                 І цвітом чарує калина,

                 Де сонечко вперше всміхнулось тобі,

                 Це дім твій – твоя Україна.

         

        ( пісня  «Як було на Україні» )

Ведучий. Вітаємо всіх присутніх на нашому незвичайному святі, приурочено-

                 му пісні. Пісня… Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це    

                 безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надія-

                 ми, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне вес-

                  нянями дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, ма-

                 теринськими теплими долонями.

Ведучий. Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі поко-

                ління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік.

                 Так нам від Бога дано, про що йдеться в легенді.

Ведучий. Пісні живуть поруч з людиною вже багато тисячоліть. Вони – бар-

                 висті та різноликі: лагідні, урочисті, спокійні й запальні, сумні й

                 жартівливі.

           (пісня   «Зелен клен»   )

Ведучий. Усі пісні – сучасні й класичні – мають коріння у народній творчос-

                  ті, увібрали її мудрість, традиції, мелодії і наспіви.

Ведучий. З народного напившись джерела,

                 Як із Дніпра бере веселка воду,

                  О рідна пісне, знову ти прийшла

                  До матері й до батька – до народу.

                  О пісне! Від народу кров і плоть

                  Ти узяла, щоб лиш йому служити,

                  Тебе ніхто не може побороть,

                   Бо вільний дух твій – правдою повитий.

Ведучий. Якщо немає пісні на вустах, тоді на них сідає туга, жаль та страх.

                 Коли у стародавні часи в печері мама заколисувала свого малюка,

                 вона й гадки не мала, що започатковує дуже важливий і популяр-

                 ний вид музичного мистецтва. С тих пір над колискою схилялася

                 матір.

                 Свої думи, свої мрії вона виливала у рядки журливої ніжної пісні.

                 Ця пісня на все життя вкарбується у дитячу пам’ять. З глибин віків

                 Дійшли до нас хвилюючі колискові пісні

                                    ( дівчинка в ролі мами заколисує дитину)

 Ведучий.  Колискова пісня, колискова-

                    То найперша материнська мова.

                   Пахне вона м’ятою і цвітом,

                   Чебрецевим і суничним літом.

                    Пахне молоком і споришами…

                    Скільки в ній ласкавості і шани,

                    Скільки в ній тривожності людської,

                     І надій, і сивини гіркої…

                   Колискова пісня, колискова –

                    То солодка материнська мова.

        ( пісня «Колискова»       )

Ведучий. Підростають діти, але пісня не залишає їх. Починається гра. А де

                 танець, там і пісня.

                 (  Танець)

Ведучий. Нелегка доля у нашої пісні. У всі часи пісня була частиною

                 людського життя.

      

Ведучий. Українська пісне, вимита сльозами,

                  Висушена вітром у краї чужім,

                  Українська пісне, ти прийшла шляхами

                  До мойого серця і живеш у нім.

                    

Ведучий. Наші славні запорозькі козаки теж співали пісень. Пісні були і весе-

                 лі, і сумні. Але всі вони славили козацьку силу, відвагу, любов

                 до України.

                 Співали козаки пісень, славили свій край. Та й про них народ теж

                 склав пісні. Із краю у край, із села у село ходили кобзарі і співали 

                 про славних козаків та про їхні невмирущі походи.

     ( пісня «Козацька»      )

Ведучий. Пісня завжди була віддзеркаленням настрою людини і душі народу.

              Людські пісні – найглибша мука,

              Найвища радість на землі!

              Людська душа – тисячозвука,

              В гірськім одбита кришталі.

              І перемога, і жалоба,

               Веселки і грози подоба!

( виходить дівчина-«пісня» )

Пісня.     Хоч сонечко вже притомилось,

                Хоч вітру у садках нема,

                А я літаю легкокрила,

                Весела, радісна, сумна.

                Я скрізь: у сонячнім промінні,

                 В траві зеленій, у ліску,

                У висіянім в грунт насінні,

                В пшеничнім стиглім колоску.

               Я ангельським малим стебельцем

                В душі невинній проросту.

               І разом з вашим добрим серцем

                Ми будем вічно на посту.

   

                Щоб пісня мамина не згасла,

                Співайте, ниви і гаї!

                 По всій чудовій Україні

                Співайте з нами солов’ї!

       ( пісня  Рідна хата  )

Ведучий. У чому сила наших пісень? Чому український народ у найважчі

                 Часи ніколи не відмовлявся від своєї пісні, розповідається  в

                  Легенді «Про сумні й веселі співанки».

                …Жили колись чоловік та жінка, тяжко їм було, бо мали повну

                хату маленьких дітей, а землиці – на заячий скік. Гарували і в день,

                 і вночі аби не вмерти з голоду, але всі в родині любили співати.

                 Одного дня померла бідна жінка. Крайня біда присіла чоловіка, і в

                  хаті вже не чути було веселих співанок – лише сумні. А в сусідстві

                  жив великий пан. Якось прийшов  до бідного, поклав торбу з

                  грішми на лаву і питає: «Скільки в тебе дітей?»- «Десятеро».-

                  «А чи забагато, чоловіче, на твої маєтки? Відпусти мені одну дити-

                 ну, і я дам тобі за неї торбу грошей». Бідний скликав дітей і каже:

                 «Пан дає торбу грошей за одного з вас. Хто піде до нього? Там бу-

                 де їсти калачі, а спати на перинах». Діти гірко заплакали. «Жоден

                 не хоче йти до вас, пане», - сказав бідний чоловік. Пан задумався.

                 «Тоді я даю торбу грошей, аби ви більше не співали. Я не можу

                спати через ваші співанки».- «Най буде так»,- і бідний забрав гроші.

                 Багач пішов до дому. Всі мовчали. І раптом один хлопчина заспівав 

                 так, що у всіх закрутилися сльози в очах. Бідний схопив торбу з

                  грішми і побіг до пана. Кинув торбу йому на стіл і сказав: «Я не

                продаю, пане, ні співанок, ні дітей!» І в бідній хаті далі було чути

                пісні сумні та веселі.

                  Нікому і ніколи не вдасться заглушити українську пісню. Вона як

                 душа, вічна.

                ( Виступ родини )

Ведучий. У народі говорять, що у доброї, вихованої людини завжди є потяг

                 До прекрасного і до пісні теж. Всіх пісень, що склав народний

                 геній, неможливо переспівати..

Ведучий. Є край, де найкращі у світі пісні,

                 І цвітом чарує калина,

                 Де сонечко вперше всміхнулося тобі,

                  Це дім твій – твоя Україна.

                 Краю мій коханий,

                 Щире твоє слово,

                 Небо твоє ніжно-голубе,

                 Рідна Україна, земле колискова,

                 Обнімаю піснею тебе!

Ведучий. Нехай завжди з нами буде рідна пісня, нехай збереже вона тепло    

                 наших сердець, наше життя, нехай робить усіх душевнішими,

                 красивішими у своїх почуттях, підносить нашу національну і

                 людську гідність.

Ведучий. Ну де ще є така чарівна пісня,

                 Серед яких на світі славних мов?

                То серце від журби неначе стисне,

                А то навіє радість і любов.

 ( Виступ танцювального колективу)

Ведучий. Пісня – це маленька криничка живої води. Не поспішайте її 

                 Переступити. Зупиніться і розважливи вдивіться в її глибочінь,

                може побачите благородний лицарський образ свого предка, кра-

                су свого сучасника й духовну вроду нащадків. І хай широка світо-

                 ва слава рідної пісні, отой її дорогий вогник, зігрівши всю землю,

                 повертається до тебе – її спадкоємця.

Ведучий. Хай вічно лунає пісня над Україною. Нехай пророчими стануть

                  слова великого генія українського народу Т.Г.Шевченка.

                 Наша дума, наша пісня

                 Не вмре, не загине,

                 От де, люди, наша слава,

                 Слава Україні!

      ( пісня «Давайте, браття заспіваєм!»)